Як підтримати підлітка у період пошуку себе та своєї ідентичності

No items found.

Зміст

Підлітковий вік — це час змін та пошуку себе. Для батьків це часто виглядає як бунт, проте пошук ідентичності — це нормальний етап дорослішання. При цьому дуже важливо, як батьки на нього реагують. Краще, що можна зробити — це підтримати дитину, проте не всі знають, як це зробити правильно. У складних випадках може знадобитися екзистенціальна терапія.

Пошук ідентичності у підлітковому віці

Підлітковий вік — це період активного самовизначення, коли людина намагається зрозуміти, хто вона є окремо від батьків, які її цінності, інтереси та життєві орієнтири. Підліток експериментує з образами, захопленнями, соціальними ролями. Він може різко міняти стиль одягу, музичні смаки, коло спілкування. Це спроби «приміряти» різні ідентичності, щоб знайти ту, що відповідає внутрішньому «Я».

На які труднощі натрапляє підліток

Пошук себе — це не лише захопливий процес, а й період серйозних внутрішніх конфліктів і зовнішнього тиску. Підліток переживає кризу ідентичності — стан, коли старі уявлення про себе вже не працюють, а нові ще не сформувалися. Це породжує тривогу, розгубленість, відчуття, що «я не знаю, хто я насправді». Емоційна нестабільність посилюється гормональними змінами та розвитком психіки.

Також відбувається тиск з боку однолітків. Підлітку важливо бути прийнятим у соціумі і він може йти на компроміси зі своїми справжніми бажаннями заради визнання. Страх відторгнення, булінг, необхідність відповідати груповим нормам — все це ускладнює пошук автентичності.

У юнацькому періоді конфлікт з сім'єю загострюється. Підліток прагне автономії, а батьки часто сприймають це як непослух чи загрозу. Спроби контролювати, нав'язувати власні погляди або применшувати значущість підліткових переживань поглиблюють прірву.

Типові переживання підлітків

Переживання
Як проявляється
Невпевненість у собі
Постійні сумніви у власній цінності, порівняння себе з іншими, болюче сприйняття критики
Страх відторгнення
Панічний страх бути виключеним із групи, готовність змінювати себе заради прийняття
Самотність
Відчуття, що ніхто не розуміє, неможливість поділитися справжніми переживаннями
Сором за себе
Незадоволення зовнішністю, здібностями, сімейним походженням; бажання сховатися або стати "невидимим"
Гнів і роздратування
Різкі емоційні спалахи, конфлікти з батьками та вчителями, відчуття, що дорослі не чують
Тривога через майбутнє
Страх зробити неправильний вибір професії, не виправдати очікування, не впоратися з дорослим життям
Розгубленість
Відсутність чіткого розуміння, хто я, чого хочу, в що вірю, постійна зміна поглядів і інтересів

Роль батьків та дорослих у цей період

Основне завдання батьків під час кризи особистості — створити безпечне середовище для експериментів. Підліток має пробувати, помилятися і вчитися на власному досвіді, а мати й батько — бути поруч. Важливо утримуватися від оцінок і не засуджувати дитину.

Батьки мають бути емоційно доступними. Підліток повинен знати, що може прийти з будь-яким питанням чи проблемою і не отримає у відповідь критику, нотації або паніку.

Ключовий момент — визнання автономності підлітка як окремої особистості. Він має право на власні погляди, навіть якщо вони суперечать вашим. Необхідно поважати вибір дитини та довіряти його здатності думати.

Якщо ви відчуваєте, що щось не так, можна запропонувати підлітку пройти психологічний тест або звернутися до психолога.

Регулярна терапія покращує рівень та якість життя

Спробувати
Фахівці що працюють з темою

Фахівці що працюють з темою

Подивитись усіх фахівців

Помилки у спілкуванні з підлітком

Батьки часто хочуть зробити як краще, проте можуть відштовхнути підлітка від себе. Це відбувається через такі помилки:

  • Знецінення переживань. Фрази на кшталт «це дрібниці», «перестань драматизувати» говорять підлітку, що його почуття неважливі.
  • Порівняння з іншими. Це вбиває самооцінку і формує відчуття неповноцінності. 
  • Нав'язування власного досвіду. Він може бути цінним, проте не підходити для сучасних реалій.
  • Тотальний контроль. Перевірка телефону, постійні запитання «де ти, з ким, навіщо» без поважної причини руйнують довіру. Підліток сприймає це як зневагу до його особистості і починає приховувати все більше.

Усвідомлення цих помилок — перший крок до змін. Для комунікації з підлітком важлива гнучкість та емпатія.

Підтримка vs тиск

Тиск
Підтримка
"Ти повинен вчитися на юриста, це престижно"
"Розкажи, що тебе цікавить? Давай разом подивимось варіанти"
"Це дурні захоплення, займись чимось серйозним"
"Цікаво, що тебе так захопило в цьому. Розкажеш більше?"
"Чому ти не можеш бути як інші нормальні діти?"
"Ти маєш право бути собою, навіть якщо це відрізняється від інших"
"Я краще знаю, що тобі потрібно"
"Що ти сам думаєш про це? Яке твоє бачення?"
"Поки живеш під моїм дахом — робитимеш, як я кажу"
"Я поважаю твою думку, але є межі, про які варто поговорити"
"Припини виділятися, що люди скажуть?"
"Важливо, що думаєш ти, а не що думають інші"

Як створити безпечний простір для підлітка?

Безпечний простір — це насамперед емоційна атмосфера, в якій підліток може бути собою без страху осуду чи покарання. Скористайтеся такими порадами:

  1. Коли підліток говорить, утримайтеся від негайних коментарів, порад чи критики.
  2. Підліток має знати, що може прийти з будь-якою проблемою і не буде одразу покараний.
  3. Поважайте приватність — не читайте щоденники, не підслуховуйте розмови, не вимагайте доступу до телефону без вагомої причини.

Підліток повинен мати можливість пробувати і помилятися без докорів на роки. Тоді він буде вам довіряти і прийде за допомогою.

Коли варто звернутися до спеціаліста?

Підліткам часто потрібна допомога не лише батьків, а й психолога. Тривожні ознаки — це:

  • тривалі зміни в поведінці: підліток замикається, уникає спілкування, втрачає інтерес до всього, що раніше приносило радість;
  • різке падіння успішності, відмова йти до школи, конфлікти з однолітками;
  • самоушкодження, згадки про суїцид (навіть жартівливі), вживання алкоголю чи психоактивних речовин, ризикована поведінка;
  • конфлікти з батьками, агресивність, неконтрольовані емоції, нездатність справлятися зі стресом.

Не соромтеся звертатися до спеціаліста у період кризи юнацького віку. Психолог допоможе підлітку сформувати здорову ідентичність без шкоди для емоційного та фізичного здоров'я та налагодити комунікацію з батьками.

FAQ

Чи нормально, що підліток часто змінюється?
 

Так, це нормально — підлітки проходять період активних фізичних, емоційних і соціальних змін, тому їхні настрої, інтереси та поведінка можуть часто змінюватися. Це частина розвитку самостійності та формування особистості.

Як говорити з підлітком про емоції?
 

Говорити з підлітком про емоції варто спокійно, без осуду, показуючи, що ви готові слухати. Ставте запитання, заохочуйте ділитися почуттями, і давайте зрозуміти, що всі емоції нормальні і їх можна обговорювати.

Чого не варто робити батькам у цей період?
 

Під час підліткового періоду батькам не варто ігнорувати емоції дитини, кричати або засуджувати її почуття. Також важливо уникати надмірного контролю та порівнянь з іншими, щоб не підривати самооцінку та бажання відкрито спілкуватися.

Коли звертатися до підліткового психолога?
 

До підліткового психолога варто звертатися, якщо у дитини часто змінюється настрій, з'являється тривога, регулярно бувають конфлікти з оточенням, суїцидальні думки тощо. Також консультація необхідна, якщо підліток не може порозумітися з батьками.

Фахівці що працюють з темою

Фахівці що працюють з темою

Подивитись усіх фахівців
Фахівці що працюють з темою

Фахівці що працюють з темою

Подивитись усіх фахівців

Працюємо тільки з сертифікованими психологами

Підібрати фахівця
Правила конфеденційності
Це печиво ховає передбачення з промо-кодом зі знижкою на першу сесію
Залиш свою пошту, та отримай передбачення, що змінить твоє життя на краще
Ти можеш говорити «Ні»🙌🏻 З’ясуй, як дозволити це собі з психотерапевтом
Промокод для тебе
BLOG20
Щось пішло не так